 |
Коротко о нас |
 |
| |
Юридические услуги от компании «Элит Консалтинг» - это надежная помощь во всех ситуациях, когда Вам может потребоваться адвокат. Мы предоставляем высококвалифицированное правовое сопровождение в таких случаях, как взыскание задолженностей различного рода, представление интересов в судах,оптимизация налогообложения, земельные и жилищные споры, защита от банков. «Элит Консалтинг» - законное и оперативное решение Ваших проблем! | |
 |
| Як вигідніше продати корпоративні права підприємства? |
ЯК ВИГІДНІШЕ ПРОДАТИ КОРПОРАТИВНІ ПРАВА ПІДПРИЄМСТВА?
Одним із передбачених законом прав учасника товариства з обмеженою відповідальністю є право виходу з товариства. При чому реалізувати це своє право учасник може в будь-який час, повідомивши про своє рішення у відповідній заяві, викладеній в письмовій формі та засвідченої нотаріально.
Також, в заяві, учасник що виходить з Товариства може висловити свої побажання щодо розрахунків з ним, звісно виходячи з положень статутних документів та закону.
Зрозуміло, що порядок розрахунків залежить також від того чи учасник просто виходить з ТОВ (частка анулюється) чи він продає свою частку іншим учасникам, третім особам або самому товариству.
Отже, розглянемо детальніше можливі способи реалізації учасником свого права виходу з товариства з обмеженою відповідальністю.
СПОСІБ 1. ПРОДАЖ УЧАСНИКОМ СВОЄЇ ЧАСТКИ СТАРИМ УЧАСНИКОМ ТРЕТІЙ ОСОБІ.
Згідно зі ст. 53 Закону „Про господарські товариства” відчуження учасником частки третім особам допускається тільки тоді, якщо інше не встановлено у статуті.
Зазначимо, що частку учасника може бути продано лише в тій її частині, в якій її вже оплачено. Крім того, учасники товариства мають переважне право викупу частки (її частини) учасника пропорційно розмірам своїх часток, якщо статутом товариства або домовленістю між учасниками не встановлено інший порядок реалізації цього права.
Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати свою частку (її частину) або протягом іншого строку, установленого статутом чи домовленістю між учасниками, частку (її частину) може бути продано третій особі.
Учасник який, бажає вийти повинен написати заяву про вихід з Товариства, на підставі якої складається протокол зборів учасників, в якому зазначають про те, що учасники прийняли до розгляду цю заяву. Договір купівлі-продажу частки (її частини) між старим та новим учасником. Зміни, що відбулися у складі учасників, уносяться до установчих документів.
Для реєстрації цих змін держреєстратору, крім документів, перелічених у ч. 1 ст. 29 Закону про держреєстрацію, подається нотаріально засвідчена копія документа про перехід частки учасника (у цьому випадку –нотаріально засвідчена копія договору відступлення (продажу) частки).
Про зміни, що відбулися в установчих документах, держреєстратора необхідно повідомити в 5-денний строк (ст. 7 Закону про госптовариства).
Переваги цього способу.
Вважаємо, що це найкращий спосіб заміни одного учасника – фізичної особи іншим.
По-перше, важливим є той момент, що в такий спосіб не потрібно розраховувати суму, яка повинна виплачуватися учаснику на руки при його виході з товариства, пропорційну його частці у статутному фонді.
По - друге, часто договір купівлі-продажу частки у статутному фонді містить її договірна ціна, що дозволяє зменшити податковий при здійсненні купівлі-продажу частки у товаристві.. І, нарешті, ще один плюс полягає в тому, що в податковому обліку підприємства – емітента корпоративних прав ця операція жодним чином не відображається.
Наслідки для товариства.
Оскільки угода з продажу частки у ТОВ укладається між двома фізичними особами, і підприємство до неї не причетне - в останнього ця операція жодним чином не відображається ні в податковому, ні в бухгалтерському обліку.
СПОСІБ 2. ПРОДАЖ ЧАСТКИ СТАРИМ УЧАСНИКОМ ТОВАРИСТВУ.
Перш за все наголошуємо, що товариство викуповує частку учасника, а не одержує її безоплатно. Часто цей момент плутають з виходом учасника з товариства, при якому він залишає свою частку товариству. Не забирати свою частку, а залишити її товариству учасник, звичайно, має право, але з позиції оподаткування це матиме дуже негативні наслідки для товариства.
Отже, договір купівлі-продажу в цьому випадку укладається між старим учасником і товариством. Ціна частки є договірною. Держреєстратору для реєстрації змін подається нотаріально засвідчена копія договору купівлі-продажу.
Важливим моментом тут є те, що товариство зобов'язане продати викуплену в учасника частку іншим учасникам або третім особам протягом одного року або зменшити свій статутний фонд. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування та визначення кворуму в найвищому органі здійснюються без урахування частки, придбаної товариством.
Переваги цього способу. Усі переваги встановлення договірної ціни частки актуальні й тут. Для учасника, який продає свою частку, перевагами також можна назвати надійність цього способу, адже укладення договору купівлі-продажу з товариством (а не з незнайомою учаснику фізичною особою) дає йому більше гарантій у плані отримання оплати за неї. У разі коли товариство є платником податку на прибуток, істотних недоліків у цьому способі ми не бачимо. Проте, вся виручка від продажу корпоративних прав обкладається єдиним податком, тому негативні наслідки настануть для підприємств-платників єдиного податку.
Наслідки для товариства.
Зрозуміло, що ці операції будуть відображені в бухгалтерському та податковому обліку підприємства. Так, у податковому обліку під час придбання частки підприємство відобразить витрати в окремому «ціннопаперовому» обліку.
У періоді продажу корпоративних прав підприємство відобразить в окремому обліку доходи.
Для того щоб у підприємства не виникли зайві валові доходи за цією операцію, продавати частку новому учаснику потрібно за тією ж ціною, за якою її було куплено у старого учасника. Що стосується ПДВ, то операція з продажу за грошові кошти корпоративних прав не є об'єктом оподаткування згідно з пп. 3.2.1 Закону про ПДВ.
Щодо податку з доходів, підприємство при купівлі у старого учасника частки не повинне утримувати з цієї суми податок з доходів, оскільки оподаткуванню підлягає не весь дохід від продажу, а тільки прибуток. Товариство не є податковим агентом за такими операціями, тому не повинне показувати ці доходи учасника.
СПОСІБ 3 ДАРУВАННЯ ЧАСТКИ СТАРИМ УЧАСНИКОМ НОВОМУ.
У договорі дарування вартість подарованих корпоративних прав визначається за погодженням сторін. Порядок оцінки подарунка у вигляді корпоративних прав чинним законодавством не встановлено, ніде немає й вимоги про проведення незалежної оцінки вартості такого подарунка. Це може навести на думку, що сторони можуть установлювати будь-яку вигідну для них вартість частки. На наш погляд, оскільки йдеться про безоплатну передачу частки, то найправильніше при її оцінці виходити з вартості майна товариства на момент укладення договору дарування пропорційно частці учасника.
Переваги цього способу.
Перевагою є те, що новому учаснику не потрібно витрачати кошти для проведення розрахунків з учасником, який виходить, що нерідко є визначальним моментом при виборі договору дарування.
Недоліком цього варіанта є те, що в нового учасника вартість подарованих корпоративних прав, якщо згодом він вирішить їх продати, підпадає під об'єкт оподаткування двічі: уперше – як подарунок, а вдруге – як інвестиційний прибуток. Наслідки для товариства. Аналогічні наслідкам для способу № 1.
СПОСІБ 4. ВИХІД УЧАСНИКА З ОДНОЧАСНИМ УВЕДЕННЯМ НОВОГО УЧАСНИКА БЕЗ ЗМІНИ РОЗМІРУ СТАТУТНОГО ФОНДУ.
Учасник має право вийти зі складу учасників, повідомивши про це товариство не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлено статутом. Заяву з рішенням про вихід зі складу учасників фізична особа має засвідчити в нотаріуса. Вихід учасника з товариства супроводжується зменшенням статутного фонду. Отже, щоб не зменшувати статутний фонд, потрібно, щоб рішення зборів учасників про вихід одного з них зі складу ТОВ і введення нового учасника було оформлено одним протоколом, а частка нового учасника має бути такою самою, як і того, хто виходить.
Переваги цього способу.
Цей спосіб виправданий у тих випадках, коли вартість майна товариства на момент виходу учасника не дуже відрізняється від такої на момент формування статутного фонду.
Недоліком є те, що цей спосіб передбачає розрахунок вартості майна підприємства пропорційно частці учасника, який виходить. І якщо ця сума значно перевищуватиме розмір внеску до статутного фонду, то це, по-перше, призведе до чималих витрат на сплату податку з доходів учасником, який виходить.
По-друге, товариство зазнає серйозних витрат при розрахунках з таким учасником. Момент проведення розрахунків з учасником відсувається до дати затвердження звіту за рік, але не може перевищувати 12 місяців з дати виходу.
Цей спосіб є найпоширенішим, хоча і зовсім не завжди найвигіднішим з позиції оподаткування.
Наслідки для товариства.
У бухгалтерському обліку підприємство обов'язково здійснює і зменшення, і збільшення статутного фонду, навіть якщо рішення про вихід старого учасника та прийняття нового учасника затверджено одним протоколом зборів учасників (відповідно реєстрація зміни розміру статутного фонду не провадилася, а реєструвалася тільки зміна складу учасників ТОВ).
ВИСНОВОК:
Вихід з товариства – безумовне волевиявлення учасника, спрямоване на припинення корпоративних правовідносин між учасником і товариством.
Закони або підзаконні акти не встановлюють порядок реалізації учасником права на вихід.
Тому, щоб уникнути в подальшому судових спорів, його необхідно визначати в установчих документах товариства.
При цьому, слід враховувати, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі в будь-який час реалізувати своє право на вихід. Мотиви виходу для товариства не мають правового значення.
|
|
|
Русский |
|
Контактная информация |
|
| |
| |
|
Для пользователей