Водночас норми земельного законодавства, зокрема, ч.2 ст. 92 ЗК України визначає виключне коло суб`єктів, які можуть набувати право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності. Це підприємства, організації та установи, що належать до комунальної або державної власності.

Що ж робити підприємствам, які отримали земельні ділянки, коли мали частку державної або комунальної  власності, але на даний момент ці частки викуплені і дані підприємства уже колективні або приватні?

 Відповідно до п. 6 розділу X Перехідних положень Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але  за Кодексом , який діє на даний час, не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. Однак, 22 вересня 2005 року Конституційний суд України визнав  неконституційним дане положення без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Законодавець передбачає два шляхи переоформлення права постійного користування, перший - це  укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, другий – укладення договору оренди землі.

 Щодо переоформлення земельної ділянки у власність - укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки державної чи комунальної власності здійснюється на конкурентних засадах, в т.ч. і постійними землекористувачами (ст. 127 ЗК України).  Для цього постійному землекористувачеві необхідно звернутися з письмовою заявою до відповідної державної адміністрації чи ради про отримання земельної ділянки із зазначенням місця розташування, цільового призначення та розміру земельної ділянки. Вартість земельної ділянки визначається на підставі її грошової та експертної оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Також постійному користувачеві необхідно буде пройти процедуру аукціону.

Щодо оренди земельної ділянки то процедура схожа до процедури купівлі-продажу земельної ділянки,  і здійснюється теж на конкурентних засадах тобто через аукціон.

У зв`язку із тим, що питання законодавчо не урегулювано громадяни та юридичні особи, які мають земельну ділянку на праві постійного користування можуть, поки що не переоформляти дану землю. Але, як відомо, більшість користувачів таких земельних ділянок на сьогоднішній день не платоспроможні і єдиним способом заробити коштів, є передача земельної ділянки у користування другим особам. Але вищенаведені варіанти навряд чи ведуть до отримання прибутків, адже постійні землекористувачі, щоб отримати кошти спочатку повинні пройти процедуру по переоформленню землі, яка займе багато часу та коштів, а тільки після цього вони зможуть розпоряджатися землею і прораховувати отримання прибутків. Нажаль, правового обґрунтування передачі у користування земельної ділянки не так багато. Можна сказати, що зовсім немає, окрім нищенаведених схем. Адже,  особи які зацікавлені  в отримані земельної ділянки на праві користуванні земельною ділянкою, хочуть укладати договори оренди,  відповідно до закону України «Про оренду землі».

Правом передавати землю в оренду володіє власник, тобто відповідна  рада, якщо земля у комунальній власності або відповідна державна адміністрація якщо земля у державній власності. Отже, в даному випадку, землекористувачеві необхідно відмовлятися від даної земельної ділянки, після цього зацікавлена особа повинна подати заяву до відповідної ради чи адміністрації щодо отримання земельної ділянки. І пройти самостійно уже процедуру по отримані земельної ділянки у власність чи в оренду відповідно до Земельного Кодексу України.

Існує декілька схем отримання права на користування земельною ділянкою, яка в постійному користуванні, відповідно до мети отримання даної земельної ділянки. Якщо для забудови, то можна використати  нотаріальну згоду на забудову земельної ділянки, чи укласти договір суперфіції. Але відповідно до ЦК України при укладенні договору суперфіції  між власником та користувачем  необхідно отримати згоди постійного користувача на забудову даної земельної ділянки, або постійний користувач повинен відмовився від тієї частини ділянки, яку маєте на меті ви забудувати, а також необхідно, щоб цільове призначення земельної ділянки відповідало вибраному вами виду забудови земельної ділянки, як то будівництво нежитлові приміщення чи зведення житлового будинку при цьому цільове призначення буде різним. 

Отже, сучасних постійних землекористувачів, які відповідно до чинного Земельного Кодексу України не можуть мати земельної ділянки на такому праві, як завжди поставлені перед вибором. І чинне законодавство, сказавши «А», вже в котрий раз  не спішить сказати «Б». Адже, ми рахуємо, що законодавець приймаючи відповідні зміни в земельне законодавство, повинен був перш за все врахувати і прописати  законодавчу, організаційну та фінансову процедури переоформлення землі, що знаходиться в постійному користуванні.